¬≥дкритий лист колективу ƒунайського б≥осферного запов≥дника  


ѕрезиденту ”крањни  учм≥ Ћ.ƒ.√олов≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни Ћитвину ¬. ћ.ѕремТЇр-м≥н≥стру ”крањни януковичу ¬.‘.√енеральному прокурору ”крањни ¬асильЇву √. ј. «асобам масовоњ ≥нформац≥њ
 олектив ƒунайського б≥осферного запов≥дника (дал≥ ƒЅ«) в силу ц≥лого р¤ду обТЇктивних причин став причетним до вир≥шенн¤ важливоњ державноњ проблеми Ц в≥дновленн¤ судноплавства в украњнськ≥й частин≥ ƒунаю. јдже ¤кий би вар≥ант судового ходу не був обраний, глибоководний канал ƒунай-„орне море повинен пройти через ту чи ≥ншу зону територ≥њ ƒЅ«. “ому з самого початку ¤к ƒЅ«, так ≥ Ќац≥ональна академ≥¤ наук ”крањни (дал≥ ЌјЌ”), в п≥дпор¤дкуванн≥ ¤коњ знаходитьс¤ запов≥дник, однозначно п≥дтримуючи буд≥вництво судноплавного каналу, наголошували, що необх≥дно подбати про м≥н≥м≥зац≥ю шкоди ун≥кальн≥й природ≥ дельти ƒунаю та про пошук найб≥льш оптимального вир≥шенн¤ важливоњ економ≥чноњ проблеми.
¬ наш≥й останн≥й Ужив≥йФ дельт≥ ™вропи, ¤ка продовжуЇ рости, зосереджен≥ р≥дк≥сн≥ ≥ зникаюч≥ представники св≥товоњ фауни ≥ флори. ƒосить сказати, що в запов≥днику мешкаЇ 104 види тварин, занесених до „ервоноњ книги ”крањни. ѕри цьому дл¤ птах≥в це взагал≥ 63% в≥д занесених в цей документ, а наприклад, вс≥ види риб, що включен≥ до ™вропейського „ервоного списку, зустр≥чаютьс¤ в запов≥днику.
ѕочинаючи ще з 1967 року цей куточок з величезною концентрац≥Їю житт¤ держава запов≥ла, а пот≥м ще трич≥ розширювала запов≥дник ѕостановами –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—–. «а часи незалежноњ ”крањни важливим кроком став ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 10 серпн¤ 1998 року Уѕро створенн¤ ƒунайського б≥осферного запов≥дникаФ.
¬же на початку розгл¤ду р≥зних вар≥ант≥в каналу екологам була в≥дведена роль статист≥в, ¤к≥ повинн≥ написати обірунтуванн¤ п≥д вибраний ћ≥нтрансом вар≥ант. «ам≥сть пошуку шл¤х≥в зменшенн¤ збитк≥в


пропонувалос¤ оц≥нити варт≥сть ун≥кальноњ природи в грошовому екв≥валент≥ з точн≥стю до м≥льйона гривень дл¤ виплати компенсац≥њ. ¬узьков≥домчий п≥дх≥д навТ¤зувавс¤ при вир≥шен≥ вс≥х питань щодо каналобуд≥вництва. «овс≥м не бралос¤ до уваги, що вибраний ћ≥нтрансом вар≥ант по гирлу Ѕистре неминуче повТ¤заний з вийманн¤м м≥льйон≥в куб≥чних метр≥в ірунту ≥ боротьбою з активним природним процесом дельтоутворенн¤ самоњ каламутноњ р≥ки ™вропи, скидом наносного ірунту в море ≥ на м≥лководд¤ запов≥дноњ акватор≥њ, перерозпод≥лом стоку ≥ в≥дмиранн¤м р¤ду гирл, знищенн¤м м≥ст гн≥здуванн¤ птах≥в ≥ нересту риб, гибел≥ њх молод≥, нафтовим ≥ шумовим забрудненн¤м, тощо.
–еал≥зац≥¤ одноос≥бних нам≥р≥в ћ≥нтрансу приведе до порушенн¤ низки ¤к нац≥ональних закон≥в, так ≥ вз¤тих на себе ”крањною м≥жнародних зобовТ¤зань. јле головний парадокс ситуац≥њ пол¤гаЇ в тому, що канал по гирлу Ѕистре не маЇ економ≥чних перспектив. ¬иход¤чи ≥з реал≥й ≥снуючого низького в≥тчизн¤ного вантажопотоку, канал головним чином (на 84%) розрахований на прох≥д ≥ноземних суден. јле шл¤х до верхнього ƒунаю через ≥снуючий румунський канал  онстанца-„ерновода коротший на 350 км. ¬исококвал≥ф≥кован≥ економ≥сти в своњх розрахунках переконують, що ¤кщо нав≥ть прох≥д через канал по гирлу Ѕистре буде безкоштовним, такий крюк судновласникам все одно буде робити невиг≥дно. ћайбутн≥й канал неминуче чекаЇ дол¤ сус≥днього з нами багатостраждального озера —асик, про що, до реч≥, теж в св≥й час попереджували вчен≥ ЌјЌ”.
Ќегативний висновок щодо каналу по гирлу Ѕистре зробила численна група висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в ЌјЌ”. «апрошен≥ ћ≥н≥стерством зовн≥шн≥х справ ”крањни експерти ёЌ≈— ќ ≥ –амсарськоњ конвенц≥њ п≥дтвердили його. ¬же в кв≥тн≥ цього року  ињвський Ќац≥ональний ун≥верситет ≥м. “.√. Ўевченка п≥сл¤ проведенн¤ вчених рад семи факультет≥в, в ¤ких прийн¤ли участь 109 фах≥вц≥в, визнав експертну оц≥нку щодо каналу по гирлу Ѕистре недостатньо обірунтованою ≥ запропонував оголосити тендер на кращий проект створенн¤ каналу. ¬ звТ¤зку з цим наш≥ опоненти терм≥ново передали документац≥ю на цей раз до ’арк≥вського Ќац≥онального ун≥верситету. ћи спод≥ваЇмос¤, що харк≥вськ≥ вчен≥ теж будуть обТЇктивн≥ ≥ принципов≥ у своњх наукових висновках ≥ не п≥ддадутьс¤ чиновницькому тиску.
Ќац≥ональна академ≥¤ наук ”крањни запропонувала альтернативний вар≥ант каналу ≥з затону Ѕазарчук у ∆ебри¤н≥вську бухту, в обх≥д активноњ частини дельти з неминучими великомасштабними днопоглиблювальними роботами. ѕри такому вар≥ант≥ до бухти будуть проведен≥ зал≥зничний ≥ автомоб≥льний шл¤хи та побудовано сучасний морський порт, ¤кий стане реально конкурентноспроможним ≥з заруб≥жними дунайськими вантажопотоками. ѕроте цей альтернативний вар≥ант фактично був про≥гнорований ≥ св≥домо дискредитований ћ≥нтрансом. ÷е при тому, коли Ќац≥ональна академ≥¤ наук за багато дес¤тир≥ч довела свою компетентн≥сть, незалежн≥сть в≥д конТюнктури та правоту в своњх наукових прогнозах.


Ќе маючи вагомих аргумент≥в ≥ розум≥ючи, що в чесн≥й, цив≥л≥зован≥й дискус≥њ њм не переконати кер≥вництво крањни ≥ громадськ≥сть, наш≥ опоненти почали використовувати ≥нш≥ методи. «г≥дно наказу ћ≥нтрансу в≥д 10 липн¤ 2003 року органи м≥сцевоњ влади розпочали судовий процес з метою вилученн¤ у запов≥дника вс≥х проток ≥ внутр≥шн≥х водойм, на ¤к≥ ми маЇмо державний акт на право пост≥йного користуванн¤.
ƒ≥¤льн≥сть запов≥дника була п≥ддана тотальн≥й перев≥рц≥ дес¤тками ком≥с≥й. ’оча будь-¤ких грубих порушень, а тим б≥льше зловживань в д≥¤льност≥ адм≥н≥страц≥њ ƒЅ« жодною ≥з ком≥с≥й встановлено не було, дуже схож≥ за зм≥стом ≥ стилем скарги, написан≥ п≥д диктовку, продовжували йти на гору, а в запов≥дник знов ≥ знов њхали контролери.
¬ чому т≥льки не звинувачували адм≥н≥страц≥ю ≥ колектив ƒЅ« автори лист≥в! “ак≥ листи часто п≥дписувались вчорашн≥ми порушниками запов≥дного режиму ≥ природоохоронного законодавства, в судовому пор¤дку прит¤гнутими в св≥й час до в≥дпов≥дальност≥.
“ак приб≥чники каналу по гирлу Ѕистре, може того ≥ не завжди бажаючи, знайшли сп≥льну мову з тими, дл¤ кого запов≥дник став ненависним символом дотриманн¤ природоохоронного законодавства ≥ режиму запов≥дноњ територ≥њ, хто ще до виникненн¤ проблеми каналу не хот≥в бачити в дунайськ≥й дельт≥ таку орган≥зац≥ю, ¤ка заважаЇ задовольн¤ти егоњстичн≥, корислив≥ ≥нтереси. ћи сповна в≥дчули на соб≥ вс≥л¤кий арсенал Упереконанн¤Ф ≥накомисл¤чих в наш≥й крањн≥.
ѕозитивну роль в ц≥й ситуац≥њ могла б з≥грати конструктивна позиц≥¤ ћ≥нприроди, але, нажаль, головне природоохоронне в≥домство крањни, зам≥сть в≥дстоюванн¤ державницьких ≥нтерес≥в запов≥дноњ справи, стало на шл¤х пр¤мого лоб≥юванн¤ необірунтованих прагнень ћ≥нтрансу ”крањни.
ƒЅ« Ї нац≥ональним надбанн¤м не т≥льки ”крањни, але ≥ всього св≥ту, що п≥дтверджено в≥дпов≥дним дипломом ёЌ≈— ќ в≥д 2 лютого 1999 року. “ому украњнська ≥ м≥жнародна громадськ≥сть, представники авторитетних м≥жнародних орган≥зац≥й б≥льше н≥ж з 70 крањн св≥ту над≥слали тис¤ч≥ лист≥в, протестуючи проти знищенн¤ запов≥дника. Ќас п≥дтримують листами, публ≥кац≥¤ми, виступами представники самого широкого спектру пол≥тичних сил, розум≥ючи, що загальнодержавне природне надбанн¤ стоњть вище пол≥тичних погл¤д≥в.
—итуац≥¤, ¤ка склалас¤ сьогодн≥ навколо ƒЅ«, Ї знаковою не лише з морально-етичноњ, правовоњ чи пол≥тичноњ точки зору. якщо буде створено прецедент вилученн¤ земель запов≥дника, то ≥ ≥нш≥ запов≥дники ”крањни теж будуть приречен≥ на знищенн¤.
Ќа наш погл¤д, ситуац≥¤ навколо ƒЅ« набула такого широкого розголосу серед украњнськоњ ≥ м≥жнародноњ сп≥льноти ще й тому, що проблему намагаютьс¤ вир≥шити недемократичними, нецив≥л≥зованими методами. “ож початок 2004 року не виправдав над≥й колективу запов≥дника на те, що г≥рш≥ часи вже позаду. ¬ стан≥ наших опонент≥в дехто став повн≥стю втрачати здоровий глузд ≥ в≥дчутт¤ вс¤коњ м≥ри.
¬илк≥вською м≥ськрадою ≥ державним п≥дприЇмством Уƒельта-лоцманФ 3 березн¤ 2004 року були проведен≥ так зван≥ громадськ≥ слуханн¤ з даного питанн¤. Ќа них були запрошен≥ виключно приб≥чники буд≥вництва каналу через гирло Ѕистре, а к≥лька сп≥вроб≥тник≥в ƒЅ« стали Їдиним вин¤тком. ƒе¤к≥ промовц≥ опустились нав≥ть до звинувачень прац≥вник≥в запов≥дника в зрад≥ Ѕатьк≥вщин≥, в служ≥нн≥ ≥нтересам –умун≥њ, в ф≥нансов≥й п≥дтримц≥ –умун≥Їю адм≥н≥страц≥њ ƒЅ« за њњ позиц≥ю щодо судноплавного каналу (!!!). ƒо цього нашим сп≥вроб≥тникам вже погрожували ≥ ф≥зичною розправою, ≥ нав≥ть таким середньов≥чним методом, ¤к виселенн¤м директора запов≥дника з м≥ста. «даЇтьс¤, що межа вже перейдена.
ќкрилен≥ п≥дтримкою ћ≥нтрансу м≥сцев≥ чиновники ¬илк≥вськоњ м≥ськоњ ради,  ≥л≥йськоњ райдержадм≥н≥страц≥њ, зважуючи на значну географ≥чну в≥ддален≥сть ƒЅ« в≥д ЌјЌ ”крањни ≥  иЇва, стали про¤вл¤ти ще б≥льшу активн≥сть ≥ зараз намагаютьс¤ в≥д≥рвати в≥д запов≥дника ще ≥ територ≥ю —тенц≥всько-∆ебри¤н≥вських плавн≥в площею понад 7 тис. га. –озповсюджуЇтьс¤ дез≥нформац≥¤, що запов≥дника вже не ≥снуЇ, що в нього вже в≥д≥бран≥ протоки ≥ внутр≥шн≥ водойми, ≥ природоохоронного режиму вже не маЇ, причому ц≥ пл≥тки викладаютьс¤ нав≥ть в оф≥ц≥йних листах на нашу адресу.
Ќе зважаючи на це, ми будемо в≥дстоювати ≥нтереси держави в природоохоронн≥й справ≥ ≥ в≥римо, що актуальна проблема прокладанн¤ судового ходу ƒунай-„орне море буде вир≥шена без порушенн¤ вимог природоохоронного законодавства ≥ м≥жнародних зобовТ¤зань ”крањни, а наш запов≥дник буде захищений в≥д в≥домчого екстрем≥зму ≥ чиновницькоњ вакханал≥њ.
 олектив ƒунайського б≥осферного запов≥дника ЌјЌ ”крањни звертаЇтьс¤ до вельмишановних кер≥вник≥в нашоњ держави з проханн¤м ≥ вимогою:
- перевести вир≥шенн¤ важливоњ державноњ проблеми Ц в≥дновленн¤ судноплавства на украњнськ≥й частин≥ ƒунаю в цив≥л≥зоване русло, зв≥льнити њњ в≥д спекул¤ц≥й ≥ пошуку Уворог≥вФ;
- забезпечити неухильне дотриманн¤ природоохоронного законодавства ”крањни ≥ њњ м≥жнародних зобовТ¤зань з боку орган≥в влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ в  ≥л≥йському район≥ ќдеськоњ област≥;
- захистити ƒунайський б≥осферний запов≥дник Ц загальнодержавне надбанн¤ в≥д свав≥лл¤ чиновник≥в, покласти край безп≥дставним звинуваченн¤м, дез≥нформац≥њ ≥ наклепам на д≥¤льн≥сть ƒЅ«, неск≥нченним перев≥ркам, що парал≥зують роботу запов≥дника.

¬сього 44 п≥дписи ≥з 44 штатних прац≥вник≥в


 
Хостинг от uCoz